Млявість без причини і відчуття начебто щойно прокинувся, а вже втомився – таке час від часу трапляється з кожним із нас. Однак, якщо подібний стан триває декілька місяців поспіль, задумайтеся: чи не час звернутися до лікаря? Постійна безпричинна втома не вважається нормою для нашого організму, і, можливо, він сигналить вам, що щось не так
Що таке синдром хронічної втоми?
Синдромом хронічної втоми (СХВ) вважається патологічний стан, коли втома не проходить навіть після тривалого відпочинку і такий стан продовжується понад 6 місяців. При цьому під час медичного дослідження у пацієнта не знаходять «класичних» захворювань (гіпотеріозу, фіброміалгії, депресії, неврозів тощо), які можуть мати подібну симптоматику. Навпаки: з фізіологічного погляду людина може здаватися цілком здоровою, але її працездатність серйозно порушена. Справи, які раніше не являли собою жодних труднощів, тепер виконуються ціною надзусиль, а відпочинок – навіть тривалий і повноцінний – не приносить жодного полегшення.
Основні ознаки хронічної втоми:
- швидка втомлюваність, яка прогресує і не проходить після відпочинку;
- неможливість зосередитися, забудькуватість;
- нестабільний настрій, «емоційні гойдалки», дратівливість;
- апатія, відчуття «мене ніщо не радує»;
- частий головний біль, біль у суглобах та хребті, не пов'язаний з іншими захворюваннями;
- коливання ваги (схуднення або, навпаки, ожиріння);
- розлади сну (найчастіше у вигляді денної сонливості, поєднаної з безсонням вночі).
Крім того, у хворого на СХВ може спостерігатися субфебрилітет (хронічна підвищена температура до 38 °C), збільшення лімфатичних вузлів, слабкість та біль у м’язах (міалгія), неприємні відчуття або біль у горлі.
Чому виникає синдром хронічної втоми?
На жаль, остаточної відповіді на це питання досі не існує. Свого часу синдром хронічної втоми вважали результатом перенесеного мононуклеозу або навіть однією з форм поліомієліту. Перша версія мала під собою певні підстави: у деяких хворих на СХВ був виявлений вірус Епштейна-Барра, який викликає мононуклеоз. Однак нині ця гіпотеза не вважається основною, оскільки у багатьох пацієнтів із синдромом хронічної втоми цей вірус не знайдений.
З іншого боку, певна частина тих, хто страждає на СХВ, є носіями «родича» вірусу Епштейна-Барра – так званого герпесвірусу людини 7 типу, або інших герпесвірусів. Проте остаточно прямий зв’язок синдрому хронічної втоми з будь-яким із відомих людству вірусів досі не доведено.
Як подолати хронічну втому?
Оскільки причини виникнення СХВ досі невідомі, то й специфічного лікування для нього поки, на жаль, не винайдено. Отже, синдром хронічної втоми лікується комплексно. Больові симптоми при потребі знімаються знеболювальними засобами або нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), для регуляції емоційного стану іноді застосовуються антидепресанти або селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну у малих дозах .
Велику увагу приділяють загальному зміцненню організму та відновленню імунітету, який зазвичай страждає при СХВ. Використовуються фізіотерапевтичні методи, лікувальна фізкультура, прийом вітамінів та біологічних добавок, які містять необхідні для організму амінокислоти – зокрема, аргінін.
Аргінін – це амінокислота, що бере участь у біосинтезі білка та оксиду азоту, який грає принципово важливу роль у синтезі м’язових тканин. Також аргінін покращує кровопостачання внутрішніх органів і таким способом забезпечує нормальний рівень їхньої роботи.
У фармакологічній практиці аргінін часто поєднують з бетаїном – ліпотропною речовиною, яка має антифібротичну та протизапальну дію. Така комбінація (до речі, широко представлена на українському фармацевтичному ринку – наприклад, у вигляді перорального розчину Вітаргін) ефективна для реабілітації організму при розумових або фізичних перенавантаженнях або при астенічних станах різного походження – у тому числі, при синдромі хронічної втоми.
Боротьба з безсонням
Ще один важливий аспект при лікуванні СХВ – нормалізація сну. Як вже йшлося, одним із частих симптомів є денна сонливість у поєднанні з нічним безсонням. Намагаючись подолати сонливість вдень, люди часто починають зловживати стимулюючими засобами – кавою, енергетиками, нікотином. Це ще більше розбалансовує нервову систему і, як наслідок, стимулює нічне безсоння. А безсоння, зі свого боку, знесилює і без того вже ослаблений організм, у такий спосіб призводячи до ситуації «замкнутого кола».
Отже пацієнтам із синдромом хронічної втоми насамперед необхідно дотримуватися правильного режиму дня. Увечері перед сном можна приймати легкі заспокійливі та природні снодійні – відвари валеріани, глоду або пустирника, які нормалізують процеси збудження у нервовій системі та поглиблюють природний сон. Їх рекомендується приймати як у вигляді відварів або трав’яних чаїв, так і у таблетованій формі – наприклад, в Україні випускаються капсули Вітасед, які містять сухі екстракти усіх цих трьох рослин.
Також хороший ефект для нормалізації психічного стану хворого на СХВ має психотерапія. Кваліфікований психотерапевт допоможе пацієнту навчитися контролювати «емоційні гойдалки», які виснажують організм, подолати апатію або, навпаки, боротися зі стресовими станами, які часто посилюють синдром хронічної втоми.
Що таке синдром хронічної втоми?
Синдромом хронічної втоми (СХВ) вважається патологічний стан, коли втома не проходить навіть після тривалого відпочинку і такий стан продовжується понад 6 місяців. При цьому під час медичного дослідження у пацієнта не знаходять «класичних» захворювань (гіпотеріозу, фіброміалгії, депресії, неврозів тощо), які можуть мати подібну симптоматику. Навпаки: з фізіологічного погляду людина може здаватися цілком здоровою, але її працездатність серйозно порушена. Справи, які раніше не являли собою жодних труднощів, тепер виконуються ціною надзусиль, а відпочинок – навіть тривалий і повноцінний – не приносить жодного полегшення.
Основні ознаки хронічної втоми:
- швидка втомлюваність, яка прогресує і не проходить після відпочинку;
- неможливість зосередитися, забудькуватість;
- нестабільний настрій, «емоційні гойдалки», дратівливість;
- апатія, відчуття «мене ніщо не радує»;
- частий головний біль, біль у суглобах та хребті, не пов'язаний з іншими захворюваннями;
- коливання ваги (схуднення або, навпаки, ожиріння);
- розлади сну (найчастіше у вигляді денної сонливості, поєднаної з безсонням вночі).
Крім того, у хворого на СХВ може спостерігатися субфебрилітет (хронічна підвищена температура до 38 °C), збільшення лімфатичних вузлів, слабкість та біль у м’язах (міалгія), неприємні відчуття або біль у горлі.
Чому виникає синдром хронічної втоми?
На жаль, остаточної відповіді на це питання досі не існує. Свого часу синдром хронічної втоми вважали результатом перенесеного мононуклеозу або навіть однією з форм поліомієліту. Перша версія мала під собою певні підстави: у деяких хворих на СХВ був виявлений вірус Епштейна-Барра, який викликає мононуклеоз. Однак нині ця гіпотеза не вважається основною, оскільки у багатьох пацієнтів із синдромом хронічної втоми цей вірус не знайдений.
З іншого боку, певна частина тих, хто страждає на СХВ, є носіями «родича» вірусу Епштейна-Барра – так званого герпесвірусу людини 7 типу, або інших герпесвірусів. Проте остаточно прямий зв’язок синдрому хронічної втоми з будь-яким із відомих людству вірусів досі не доведено.
Як подолати хронічну втому?
Оскільки причини виникнення СХВ досі невідомі, то й специфічного лікування для нього поки, на жаль, не винайдено. Отже, синдром хронічної втоми лікується комплексно. Больові симптоми при потребі знімаються знеболювальними засобами або нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), для регуляції емоційного стану іноді застосовуються антидепресанти або селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну у малих дозах .
Велику увагу приділяють загальному зміцненню організму та відновленню імунітету, який зазвичай страждає при СХВ. Використовуються фізіотерапевтичні методи, лікувальна фізкультура, прийом вітамінів та біологічних добавок, які містять необхідні для організму амінокислоти – зокрема, аргінін.
Аргінін – це амінокислота, що бере участь у біосинтезі білка та оксиду азоту, який грає принципово важливу роль у синтезі м’язових тканин. Також аргінін покращує кровопостачання внутрішніх органів і таким способом забезпечує нормальний рівень їхньої роботи.
У фармакологічній практиці аргінін часто поєднують з бетаїном – ліпотропною речовиною, яка має антифібротичну та протизапальну дію. Така комбінація (до речі, широко представлена на українському фармацевтичному ринку – наприклад, у вигляді перорального розчину Вітаргін) ефективна для реабілітації організму при розумових або фізичних перенавантаженнях або при астенічних станах різного походження – у тому числі, при синдромі хронічної втоми.
Боротьба з безсонням
Ще один важливий аспект при лікуванні СХВ – нормалізація сну. Як вже йшлося, одним із частих симптомів є денна сонливість у поєднанні з нічним безсонням. Намагаючись подолати сонливість вдень, люди часто починають зловживати стимулюючими засобами – кавою, енергетиками, нікотином. Це ще більше розбалансовує нервову систему і, як наслідок, стимулює нічне безсоння. А безсоння, зі свого боку, знесилює і без того вже ослаблений організм, у такий спосіб призводячи до ситуації «замкнутого кола».
Отже пацієнтам із синдромом хронічної втоми насамперед необхідно дотримуватися правильного режиму дня. Увечері перед сном можна приймати легкі заспокійливі та природні снодійні – відвари валеріани, глоду або пустирника, які нормалізують процеси збудження у нервовій системі та поглиблюють природний сон. Їх рекомендується приймати як у вигляді відварів або трав’яних чаїв, так і у таблетованій формі – наприклад, в Україні випускаються капсули Вітасед, які містять сухі екстракти усіх цих трьох рослин.
Також хороший ефект для нормалізації психічного стану хворого на СХВ має психотерапія. Кваліфікований психотерапевт допоможе пацієнту навчитися контролювати «емоційні гойдалки», які виснажують організм, подолати апатію або, навпаки, боротися зі стресовими станами, які часто посилюють синдром хронічної втоми.